Що таке шлюбний договір
Шлюбний договір — це документ, у якому чоловік і жінка визначають правила щодо майна, грошей, боргів, витрат та інших майнових питань. Його часто називають способом уникнути спорів у майбутньому, оскільки сторони заздалегідь домовляються, як саме будуть діяти у різних життєвих ситуаціях.
Наприклад, у договорі можна передбачити, що квартира, придбана за особисті кошти одного з подружжя, не буде вважатися спільною сумісною власністю. Також можна визначити порядок користування житлом, розподіл сімейних витрат або обов’язок одного з подружжя брати участь у певних майнових витратах.
Такий документ не означає недовіру між чоловіком і дружиною. Навпаки, він дозволяє зробити фінансові питання більш зрозумілими. Особливо це важливо, коли у подружжя є нерухомість, бізнес, кредити, діти від попередніх відносин або значна різниця у доходах.
Хто може укласти шлюбний договір
Шлюбний договір можуть укласти наречені, які вже подали заяву про реєстрацію шлюбу, або чоловік і дружина після укладення шлюбу. Якщо договір укладається до реєстрації шлюбу, він починає діяти з моменту державної реєстрації шлюбу. Якщо договір укладається вже у шлюбі, він діє з моменту нотаріального посвідчення, якщо інше не передбачено самим договором.
Оформити підготовку документів можна дистанційно, якщо сторони хочуть попередньо погодити умови, отримати консультацію та підготувати текст договору до звернення до нотаріуса. Це зручно, коли чоловік і жінка проживають у різних містах або не можуть одночасно швидко зібрати всі документи.
Водночас сам шлюбний договір потребує нотаріального посвідчення. Тому важливо заздалегідь перевірити документи, узгодити всі умови та переконатися, що договір не містить положень, які можуть бути оскаржені у майбутньому.
Що можна прописати у шлюбному договорі
У шлюбному договорі можна визначити правовий режим майна, яке вже належить сторонам або буде набуте у майбутньому. Наприклад, сторони можуть домовитися, що певне майно буде особистою власністю одного з подружжя, навіть якщо воно придбане під час шлюбу.
Також у договорі можна передбачити порядок користування житлом. Це важливо, якщо один із подружжя вселяється до квартири або будинку, який належить іншому. У договорі можна визначити, чи має така особа право проживати у цьому житлі після розірвання шлюбу, у які строки вона повинна звільнити житло та за яких умов.
Окремо можна врегулювати питання витрат. Наприклад, хто сплачує кредит, комунальні платежі, витрати на утримання майна або інші сімейні витрати. Якщо у подружжя є бізнес або значні доходи, шлюбний договір допомагає зменшити ризик майнових спорів у разі розлучення.
Що не можна включати до шлюбного договору
Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини між чоловіком і дружиною. У ньому не можна прописати обов’язок кохати, проживати разом, народжувати дітей, виконувати побутові обов’язки або поводитися певним чином у сімейному житті.
Також договір не може зменшувати права дитини. Наприклад, не можна передбачити, що дитина буде позбавлена права на утримання, проживання або інші гарантії, встановлені законом. Умови договору не повинні ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Не можна використовувати шлюбний договір як спосіб обійти закон або примусити одного з подружжя відмовитися від базових прав. Якщо умови договору є несправедливими, незаконними або підписані під тиском, у майбутньому вони можуть бути оскаржені в суді.
Як укласти шлюбний договір
Перший крок — визначити, які саме питання потрібно врегулювати. Це може бути майно, квартира, будинок, автомобіль, депозит, кредит, бізнес, витрати на сім’ю або порядок користування житлом. Чим конкретніше сформульовані умови, тим менше ризиків для спорів у майбутньому.
Другий крок — підготувати текст договору. Це можна зробити онлайн, якщо сторони хочуть спочатку погодити основні умови та отримати проєкт документа. Після цього текст потрібно перевірити на відповідність закону, щоб у ньому не було положень, які нотаріус відмовиться посвідчувати або які можуть бути визнані недійсними.
Третій крок — звернення до нотаріуса. Для посвідчення договору потрібні паспорти, реєстраційні номери облікових карток платників податків, документи про шлюб або підтвердження подання заяви про реєстрацію шлюбу. У деяких випадках можуть знадобитися документи на майно, якщо умови договору стосуються конкретної квартири, будинку, автомобіля або іншого майна.
Коли шлюбний договір особливо потрібен
Шлюбний договір корисний, коли один із подружжя має майно до шлюбу і хоче уникнути спорів щодо нього у майбутньому. Наприклад, якщо квартира була куплена до шлюбу, але під час шлюбу в ній проводиться ремонт за спільні кошти, це може стати причиною конфлікту під час розлучення.
Також договір важливий, якщо один із подружжя має бізнес. У такому разі можна заздалегідь визначити, чи буде інший з подружжя претендувати на частку, доходи або майно, пов’язане з підприємницькою діяльністю. Це допомагає захистити бізнес від сімейних спорів.
Шлюбний договір може бути зручним і тоді, коли сторони проживають у різних містах або планують оформити частину підготовки без присутності одного з них на попередніх етапах. У такій ситуації можна дистанційно погодити умови, підготувати проєкт документа, перевірити ризики та вже після цього звернутися до нотаріуса для посвідчення договору.
